• UA
  • EN
  • Меню
    Закрити
    Вікторія Бавикіна — кураторка, арткритикиня, соціологиня культури. Працює з фотографією, політичним мистецтвом та феміністичною оптикою в мистецьких практиках. Була кураторкою Grynyov Art Collection та артдиректоркою мистецького простору АКТ у Києві. Співкураторка виставок «Відкрита можливість» у ЦСМ М17 (2021, Київ), «Волязловський і уся його творча жізнь» у ЄрміловЦентрі (2021, Харків), «Швидкорозчинний час» у Мистецькому Арсеналі (2018, Київ). Кураторка міжнародної конференції Kharkiv Photo Forum. У 2020 році захистила кандидатську дисертацію з соціології культури в Харківському університеті імені В.Н. Каразіна. Наразі студентка Ліверпульського університету, здобуває ступінь магістра з мистецтв за програмою Chevening уряду Сполученого Королівства.
    Максим Горбацький — куратор галереї Open Eye Gallery (Ліверпуль, Велика Британія). Був куратором у відділі сучасного мистецтва Мистецького Арсеналу, де співкурував масштабну фотографічну виставку «Чутливість. Сучасна українська фотографія». Тривалий час працював із сучасною українською фотографією, а також із приватними фотоархівами. Стипендіат програми Chevening уряду Сполученого Королівства. Закінчив магістратуру з історії фотографії у Birkbeck College, Університеті Лондона та магістратуру з культурного менеджменту в Університеті Болонії.
    Андрій Достлєв — художник, куратор та дослідник фотографії. У своїх роботах досліджує колективну травму, історію українського квіру, деколоніальні практики у Східній Європі та обмеження фотографії як медіума. Працює з фотографією, відео, перформансом та інсталяціями. Автор кількох фотокниг. Виставлявся в Одеському національному художньому музеї (Одеса, Україна), Музеї Людвіга (Будапешт, Угорщина), Національній галереї мистецтв (Вільнюс, Литва), галереї Kunstinstituut Melly (Роттердам, Нідерланди).
    Лія Достлєва — художниця, культурна антропологиня, есеїстка. Головним фокусом її мистецьких та дослідницьких робіт є теми колективної травми, деколоніальної критики, субʼєктності та видимості вразливих груп. Виставлялася в галереї Kunstinstituut Melly (Роттердам, Нідерланди), музеї Kolumba (Кельн, Німеччина), Музеї Людвіга (Будапешт, Угорщина), Національній галереї мистецтв (Вільнюс, Литва), Tbilisi Photography and Multimedia Museum (Тбілісі, Сакартвело), Національному музеї образотворчих мистецтв імені Айтієва (Бішкек, Киргизстан), Латвійському Національному художньому музеї (Рига, Латвія) та інших.
    Катя Бучацька — художниця, що живе і працює в Києві. У своїй практиці формує нову онтологію через особистий досвід, часто використовуючи іронію та тактику «м’якого» втручання в середовище (галерею, музей чи природний простір). Входить до складу ініціативної групи зі збереження фотографічного спадку гуцульської художниці Параски Плитки-Горицвіт. З 2016 року працює з нейровідмінними людьми в інклюзивній мистецькій студії «Майстерня можливостей» у Києві. Виставлялася у Художньому музеї Штутгарта (Німеччина), Музеї Фолькванг (Ессен, Німеччина), Музеї мистецтва та історії в Брюсселі (Бельгія), Альбертінумі (Дрезден, Німеччина), Museum de Fundatie (Зволле, Нідерланди), Музеї образотворчих мистецтв університету Гвадалахари MUSA (Гвадалахара, Мексика). Персональні проєкти включають «Ізюм — Ліверпуль» у Ліверпульському соборі (Ліверпуль, 2023), «Ти Побачиш Це Світло в Самий Сонячний День» у hunt kastner gallery (Прага, 2023), «Дуже Персональна Виставка» у The Naked Room (Київ, 2020).
    Даніїл Ревковський та Андрій Рачинський — художники з Харкова. У своїй практиці досліджують історичні контексти та ландшафти промислових регіонів України через інсталяції, реконструкцію подій, відео та роботу з архівами. Номінанти премії PinchukArtCentre Prize у 2018, 2020 та 2022 роках. У 2020 році в рамках премії отримали приз глядацьких симпатій за проєкт «Бешкетники». У 2022 році їхній фільм «Охорона праці на Дніпропетровщині» був показаний на 33-му Міжнародному кінофестивалі в Марселі. У цьому ж році Ревковський та Рачинський отримали головну нагороду «Allegro Prize» — найбільшого міжнародного конкурсу для візуальних митців у Польщі. Персональні проєкти включають «Степ Мікі Маусів» в галереї Labirynt (Люблін, 2023), «Хвостосховище» у PinchukArtCentre (Київ, 2021), «Передчуття лиха» у галереї Detenpyla (Львів, 2020), «Війна написів» у галереї Off/Format (Брно, 2019), «Нарешті» у Miejski Osrodek Sztuki (Гожув-Велькопольский, 2019), «Кіптява» у галереї Артсвіт (Дніпро, 2018).
    Олександр Бурлака — архітектор та художник, що працює з фотографією, дослідженням та інсталяцією. Досліджує історію, архітектуру, містобудування та його трансформації в Україні. Працює у сфері просторового дизайну. Закінчив архітектурний факультет Київського університету будівництва та архітектури як магістр архітектури в 2005 році. Номінант премії PinchukArtCentre Prize у 2013 та 2015 роках у складі Групи Предметів та групи Мельничук-Бурлака. Архітектор численних виставок у Мистецькому Арсеналі, Національному художньому музеї України, Довженко-Центрі, PinchukArtCentre, проєктів Києвської бієнале. Стипендіат Junge Akademie der Künste Berlin.
    Олена Касперович, продюсерка павільйону. Олена — кураторка та менеджерка мистецьких проєктів. Кураторка програми міжнародних мистецьких резиденцій та низки освітніх проєктів у YermilovCentre (Харків, Україна) в 2017–2021 роках. Серед виставкових кураторських проєктів «Dialogues» у галереї Bluecoat Art Center (у рамках EuroFestival, приуроченого до Євробачення 2023, Ліверпуль, Велика Британія), серія виставок інтеграційної програми для релокованих митців у Львові «Navigation» в Арт Центрі «Фабрика Повидла» (Львів, Україна) в 2022-2023, виставка «Deep Deep Forest» у рамках фестивалю Pixxelpoint в Новій Гориці в Словенії в 2021. Олена є стипендіаткою програми для молодих художників і кураторів Gaude Polonia від Міністерства культури Польщі (2020). Учасниця кураторської дослідницької резиденції «Odyssée Programme» від Міністерства культури Франції (2019). Резидентка «SWAP: UK/Ukraine» на Ліверпульській бієнале (2018). Інтернка Peggy Guggenheim Collection у Венеції (2015).
    Міша Букша, відповідальний за візуальні комунікації. Художник, графічний дизайнер та артдиректор виставкових і книжкових проєктів. Співзасновник та художній керівник видавництва BOOKSHA. Cпівавтор (спільно з Ярославом Солопом) та артдиректор книжки про сучасну українську фотографію «UPHA Made in Ukraine». Здобув ступінь бакалавра з книжкової графіки у Національній академії образотворчого мистецтва та архітектури. Наразі здобуває ступінь магістра у Basel Academy of Art and Design FHNW за спеціальністю «Цифрові комунікаційні середовища».
    Ліза Корнійчук, комунікаційниця. Артжурналістка, редакторка і дослідниця мистецтва. Досліджує вплив та відображення політичних процесів у сучасному мистецтві. У 2016 році стала співзасновницею ВОНО — медіа, яке фокусується на українському сучасному мистецтві. Працювала як комунікаційна менеджерка в командах комерційних та некомерційних культурних проєктів, зокрема Українського павільйону на 59-й Венеційській бієнале. Публікувалася у виданнях artnet, Hyperallergic, Chicago Reader, Dwutygodnik, Суспільне.Культура, ArtsLooker та інших. Закінчила факультет New Arts Journalism у Школі Чиказького інституту мистецтв (SAIC) як стипендіатка програми імені Фулбрайта.
    Уляна Сукач-Кочеткова, графічна дизайнерка. Працює у різних напрямках, таких як брендинг, дизайн контенту в соціальних мережах, книжкова типографіка та ілюстрація. Має ступінь бакалавра з візуальних комунікацій в Basel Academy of Art and Design FHNW. Також має другий бакалаврат з графічного дизайну в Національній Академії Образотворчого Мистецтва і Архітектури (Київ). Зараз здобуває ступінь магістра з цифрових комунікацій в HGK FHNW.
    Юліана Чорна, smm-менеджерка. Організаторка студентського благодійного аукціону документальної фотографії «Фіксація’30»; має досвід волонтерства в культурних проєктах: Конгрес культури у Львові (2019), стажерка в архівному відділі музею «Територія Терору» (Львів, 2019), асистування в організації виставкової програми та комунікаційної стратегії галереї «На пошті» (Тернопіль, 2020), гостьова редакторка виїзної станції Радіо Культура (Львів, 2021). З 2022 року працювала у Jam Factory Art Center як асистентка програми «Навігація» та медіаторка фінальної виставки програми, з 2023 долучилася до комунікаційного відділу артцентру як молодша комунікаційна менеджерка.